Віктор Гребенюк узяв участь у круглому столі у бібілотеці імені Олени Пчілки

26 червня 2021 р. у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся круглий стіл «Оговорюємо проєкт Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки “Читання як життєва стратегія”».

У заході, що проходив як фейсбучний потік, взяли участь директори місцевих видавництв, великих бібліотек, літератори, представники влади. Волинський осередок Спілки християнських письменників України представляв Віктор Гребенюк.

Учасники висловили велику стурбованість зниженням зацікавленості книгою в українському суспільстві, подали різні пропозиції. Віктор Іванович, який виступив останнім, зазначив: мова йде чомусь лише про паперову книгу, але ж виготовлення електронних і звукових (вони не входять до цієї загрозливої статистики), нині затребуваних споживачами, вимагає куди менше коштів. Тому слід створювати, як правило, книги одночасно у цих трьох форматах. Можливо, це треба прописати у відповідному документі. Теле- і радіоканали, масові сайти повинні відводити сталу (хай і невеличку) кількість ефірного часу для популяризації книги. Цю норму теж варто зазначити в законодавстві.

Далі В. Гребенюк запропонував: бібліотеки мають завершити каталогізацію фондів на своїх сайтах і ввести (відновити) обслуговування на дому. Кожен імовірний читач повинен мати змогу вибрати книжку з домашнього комп’ютера чи в маршрутці з гаджета і замовити її додому або на роботу. Не тільки піца, а й книги мають тепер доправлятися в наші оселі й осідки. Хлопці й дівчата на електросамокатах з наплічниками «Доставка книг додому» хай стануть спершу дивовижею, а невдовзі й звичним явищем на вулицях наших міст. Де на це взяти гроші? У держави, звісна річ. Зацікавлення книгою, як зазначено в обговорюваному проєкті, не більше не менше «складова гуманітарної безпеки України».

Потрібно розпочати практику т. зв. раннього доступу до тиражу, тобто книжка в бібліотеках має з’являтися раніше, ніж у книгарнях. Чи ці примірники повинні гарантовано закупитися за державні кошти – питання неоднозначне. Адже, окрім всього іншого, вони стануть рекламними: через телебачення і сайти, бібліотечні вайбер-групи читачі довідуватимуться про новинки книгарень.