Ольга Міцевська
Проза
Якщо не Бог, то хто?
— От би швидше вирости! Дорослим все можна, їх ніхто не сварить, куди хочеш — туди йди, що хочеш — те роби. Та й Бог дорослих чує і відповідає їм, — ледве стримуючи сльози не раз вигукують Петрики чи Ганнусі, Васильки чи Надійки...
— Ні, ні, це неправда, — поспішу заперечити. — Невже підеш, куди хочеш, коли стільки турбот, невже робитимеш те, що хочеш, коли ще стільки невідкладних справ по господарству? Та й, повірте, Бог відповідає на молитви не тільки дорослих, а й дітей, навіть маленьких.
