Наталія Добжанська-Найт
Про чоловіка, який не був схожий на себе
Був собі один чоловік. І він не вмів бути схожим на себе.
Коли він народився, був схожий на маму І на тата.
Відтак схожий на маму — коли бував м'яким і поступливим. Коли ж суворим та рішучим — тоді на тата.
Коли він був веселий і сміявся — був схожий на клоуна.
Коли сумував — був схожий на П'єро.
Коли дивився на себе у дзеркало — видавався схожим на фото-модель.
Коли сердився — то був як божевільний.
Коли залицявся — ставав схожий на Дон-Жуана.
Через це одна дівчина вийшла за нього заміж.
Та в них не було дітей, бо його діти мусили б стати бодай трішки схожими на нього. А він не мав свого обличчя.
Коли він співав, то був настільки схожий на артиста, який виконував цю пісню, що люди не стримувались і аплодували. І так до нього прийшла слава.
Він став заробляти багато грошей. Лічив їх, лічив... і став схожий на банкіра. Його біда — чи щастя — було в тому, що він не міг бути схожим на двох різних людей водночас. А коли він співав, то думав про гроші — він не міг тепер про них не думати, — і тому був схожий на банкіра.
Так від нього пішла слава
І він залишився сумним — як П'єро, і бідним — як жебрак.
Дружина сказала, що піде від нього, бо він тепер скидався на жебрака. А жінки таких не кохають.
І тоді він розсердився і став схожий на божевільного.
І дружина пішла від нього.
І він був сумний та нещасний, як П'єро та жебрак — бо між ними нема суперечності.
І вирішив він піти до мудреця й попросити поради — на кого йому бути схожим тепер.
У дорозі він був схожий на жебрака, на мандрівника, на клоуна... і часом на божевільного.
Мудрець зустрів його — і зрозумів, у чому суть.
І сказав мудрець:
— Коли людина творить добро й милосердя і при цьому не величається й не думає про власну користь — тоді вона стає схожою на Бога. Будь схожим на Бога!
— О! Як це добре — бути схожим на Бога! — зрадів чоловік і від радості почав підійматись у повітря — бо став тепер трішечки схожий на янгола.
Але тут прийшла Смерть і сказала:
— Уже запізно! Я забираю тебе. І тепер твоє тіло буде схожим на мене. А твоя душа піде аж до Бога, і Він подивиться на тебе уважно і вирішить, на кого вона більше схожа: на янгола чи на біса. І це вирішить твою подальшу долю...
І він помер. Смерть забрала його тіло, і воно стало схожим на неї й розсипалося на порох.
А його душа полетіла до Бога.
І сказав йому Бог:
— Більшу частину свого життя ти був схожий на Мого ворога і не схожий на Мене. Але ти випередив смерть і в останню хвилину дуже-дуже захотів наблизитися до Мене. І через це Я пробачаю тобі те, що ти був схожий на божевільного, на банкіра... і ще багато чого пробачаю тобі. Зрештою, ти й так уже трішечки став схожий на янгола. Будь янголом!
І чоловік став янголом. І з радістю полетів виконувати своє перше завдання: розповідати усім про своє життя.
Ви теж можете його зустріти: янгола з обличчям чоловіка, який не був схожий на себе...
