Перший поетичний конкурс-фестиваль Якова Бузинного

Учасники фестивальної частини

Миколай ШОСТАК

м. Луцьк
Голова літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром». Юрист. Автор п'яти книг: «На Хресній Дорозі», «Два по п'ятдесят з Шекспіром», «Заплакана Оранта», «Рожева примара Майдану», «Євангеліє від Єви».

 

Білий лист на столі

Білий лист на столі,
Мов засніжене поле, –
Ні небес, ні землі…
Чисто-біло довкола.

Час пропав… Ні душі…
Світ у безвісті білій…
Чистота на душі
І безгрішність у тілі.

Білий лист на столі –
Непорочна хвилина!
Лиш на білім чолі
Білих дум хуртовина;

Так було на землі
В день сотворення світу:
Білий лист на столі
І Творець розповитий…

Білий лист на столі –
Ще не сказане Слово,
Але серце до сліз
Вже сказати готове:

Слово! Чисте, як Бог,
Першозаповідь крові:
Да святиться Любов
У Врочистому Слові!

Білий лист на столі –
Благовість непочата,
То присвята собі
В день народження Свята.

Ясен Світ на землі,
Білий день на листкові –
Хай на чистому тлі
Все почнеться з Любові!

 

На Хресній Дорозі

Ісусе, Спасителю мій розіп'ятий,
Я падаю ниць перед Твоїм Хрестом –
І каюся, каюся, каюсяклято
За гріх свій всім серцем, усеньким єством.

Ти Жертвою став во спасіння пропащих,
Ти Душу свою за мій гріх положив,
Щоб я став чистішим, достойнішим, кращим,
Щоб знову за Образом Божим ожив.

Я знаю душею і серцем я бачу:
У розпачі, в скруті, у чорній біді,
Коли я стогну від безсилля і плачу, –
Ти, Господи, сходиш до мене тоді.

Ти знов об'являєшся, як при Йордані,
І голос Всевишнього лине з небес:
"Се Любий Мій Син! Що в хвилину страждання,
Іде, щоб спасти і простити тебе!

Його ти послухай, земний чоловіче,
Тебе Він научить Закону Життя:
Люби свого ближнього – Бога звеличуй,
Прощай свого ворога без гаяття!"

Ти дав мені, Господи, в серце молитву,
І кличу я: "Отче наш, милостив будь –
Хай душі воскреснуть, що прагнуть до світла,
Що свого рятунку з погибелі ждуть!"

Тож хай буде воля Твоя, мій Ісусе,
Щоб Хресну Дорогу Любові Твою
Пройти за Тобою крізь біль і спокуси
І восхвалити Тебе у раю…

Візьму я свій хрест, понесу за Тобою,
Себе, свого грішного світу зречусь,
Й дорогою жалю, дорогою болю
Я на Голгофу Твою піднімусь…

 

Поцілунок

Вже закипіло зло в Єрусалимі,
Немов смола в пекельнім казані,
Серця людські, прокляттям одержимі,
Жадали крові в жертву сатані.

Відступники, людці і лицеміри
Злились в юрбу й за Юдою пішли,
Мов за пророком праведної віри,
Христа шукати. І таки знайшли!

Ні! Не Учителя, Спасителя і Бога,
Жадали люттю сповнені серця:
Йшли на злочинця, щоб розправу строгу
Вчинити разом "іменем Отця".

Ішли натемно – так певніше буде;
Гора і сад, і місяць угорі:
"Возрадуйся, Равві!" – сказав Іуда
І поцілунком видав до зорі…

Апостоле, не смій мечем рубати,
Бо згине всякий, хто меча підняв;
Умій зцілити ворога, як брата,
Якщо ти в Бога віруєш воз'яв!

Христопродавці! Йдіть і ви цілуйте
Свого Христа – кладіть свою печать
На хрест Голгофський; лиш пильнуйте,
Бо вже Архангел підніме меча…

"Христос Воскрес!" – і цілувались люди,
Брат братові схилявся на плече;
Між них незримо жив цілунок Юди,
Що й досі в серці десь мені пече.

 

Колискова для людства

І буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі…"
Тарас Шевченко

"Возьмитесь за руки все те, кто мир творит…"
ЦіпріанКамільНорвід
(переклад з польської на рос. Ю. Покровської)

Спи, люд Божий, засинай,
Хай тобі насниться Рай,
Хай тобі Господь насниться
Й Матір Божа Яснолиця,
І блаженний світ-розмай.

Люде добрий, опочинь
Від руйнацій і злочинь,
Від війни-взаємострати,
Від ненависті до брата
Й ворожнечі без причин.

Всім народам і родам
Хай насниться Божий Храм,
Храм Небесної Любові –
Будьмо ж мудрі і здорові,
Щоб жилось щасливо нам.

Спи, земляче, – все на лад.
Я твій Друг, а ти мій Брат:
Стану в тебе на сторожі,
Помолюсь на рани Божі,
Замість бити у набат.

Є планета в нас одна –
Плаче-журиться вона,
Що її немудрі діти
Можуть все, і Землю, вбити,
І – возстане сатана.

Доки світ цей не згорів –
Всіх закличмо матерів:
Хай на всій Землі по колу
Заспівають колискову
І присплять вражду царів.

Скільки нас у Бога є –
Він усім життя дає;
Знать, убивство – проти Бога,
В небуття страшна дорога,
Тож хранім життя своє...

Хай цвіте земля, як сад,
Без ракет і без гармат;
Хай не залпи б'ють військові,
А лунають колискові
В такт любовних серенад!

 

Псалом 2

Зачем мятутся в ярости народы
И замышляют злое племена,
И восстают цари и воеводы
По всей земле во дни и времена?

На Господа подняли возмущенье
И на Помазаника Царствия Его,
Призвав расторгнуть узы освященья –
Оковы скинуть с сердца своего.

За то Господь, на небесах живущий,
Над ними посмеется и воздаст
Свой гнев и силу, яко всемогущий,
Повергнет во смятенье навсегда:

Над вами Я Себе Царя помазал
И над Святым Сионом возместил –
Его исход Моим заветом связан,
В котором Я предельно возвестил:

«Ты есть Мой Сын, возлюбленный и славный,
Тебя сегодня в Духе я родил,
Все земли и народы полноправно
В наследство Я Тебе определил;

Восставших на Меня князей неверных
Своим железным жезлом Ты сразишь
И весь их род, неправедный и скверный,
Ты, как сосуд гончарный сокрушишь!»

Итак, цари и судьи, вразумитесь
И следуйте Закону одному –
Лишь Господу Небесному служите
И радуйтесь во трепете Ему!

Служите Сыну, избежите гнева –
Чтоб вам не сгинуть не своём пути,
И не гореть на праведном огне вам.
Блаженны, кто Надеждою вестим.