Юрій Вавринюк узяв участь у творчому вечорі, організованому журналом «Ноєв ковчег»

14.05.2019. «Життя — це в вічність крок, омріяну віками», — цей вислів, узятий з відомого християнського вірша, став гаслом творчого вечора, який проходив у конференц-залі Волинського Об’єднання. На зустрічі були присутні гості зі Львова, Києва та Сполучених Штатів Америки.

Захід був присвячений трьом подіям, які вже відзначались, а також ще будуть відзначатись в Україні в поточному році:
– 30-літтю дитячого християнського журналу «Ноїв ковчег»;
– 90-літтю з дня народження Георгія Вінса, поета, відомого діяча євангельського руху за часів Радянського Союзу;
– 225-літтю з дня смерті видатного українського мандрівного філософа та богослова Григорія Сковороди.

«На початку було Слово, і Слово було в Бога…» — цими словами з Євангелії від Івана розпочала творчий вечір ведуча Наталка Головай.

Головний редактор журналу «Ноїв ковчег» Віктор Кузьменко поділився спогадами про свої перші кроки на поетичних теренах, прочитавши своє оповідання «Три слова поезії».

Враженнями про творчу співпрацю протягом багатьох років ділилися редактори журналу «Ноїв ковчег» Марійка Левценюк, Надія Доля та Ірина Костюченко.

Вірш Олександра Радковського «Григорій Савич іде по шляху», в чудовому перекладі Надії Долі, та вірш Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я» прозвучали у виконанні заслуженої артистки України Світлани Органісти.

Своїм творчим доробком поділилася поетеса Тетяна Подовіннікова, яка почала писати вірші вже в зрілому віці. А наймолодшою серед творчих людей була Дарина Органіста, молода поетеса, яка, утім, уже є автором двох поетичних збірок.

Глибоко зворушливими були виступи волинських поетів Анатолія Бабачука, Сергія Рачинця, Юрія Вавринюка, Петра Боско та Михайла Клекоця, які читали свої поезії та ділились спогадами про нелегкі, але благословенні Богом творчі шляхи-дороги.

На творчому вечері звучали пісні на слова Т. Шевченка, Г. Вінса, С. Рачинця у виконанні квартету Левценюків, а пісня «Помолюся тихо» на слова С. Рачинця, автора понад п’ятдесяти поетичних збірок, стала завершальним акордом зустрічі.

Марія Левценюк